Ти знов мене дивуєш

Ти знов мене дивуєш своєю красою,

Милуюсь, насолоджуюсь тобою.

І усмішка твоя, чарівна врода,

Ти дівчина-краса, весна, свобода.

Відпочивала ти три дні, це мало,

Але провела відпочинок вдало.

На вуха ти підняла весь готель,

На гірках щоб каталась ніч і цілий день.

Ти сонячна краса, лебідка і богиня,

Твої уста солодкі − стигла диня.

А твої очі, як вечірні зорі −

Такі глибокі, ніжні і прозорі.

Тебе готовий веселити кожен день,

Тобі дарити море слів, пісень.

Тебе обожнювати зранку і до ночі,

І тільки лиш в твої дивитись очі.

24 25

Тебе завезти десь далеко, на край світу,

Подарувати там тобі весну і літо.

Щоб ти раділа, веселилась і цвіла,

Щоб тільки лиш зі мною ти була.

Тобі подарю ранком сонця схід,

Розплющиш очі, і зрадієш цій красі.

І зробиш ти у цій красі політ

Для серця, для натхнення, для душі.

Я подарую в день тобі оазис,

Красу, в якій ти, як богиня, як царівна.

У відповідь мені ти скажеш,

Що я романтик і людина божевільна.

На вечір подарую захід сонця,

Бокал вина, вечерю при свічках.

Торкнутись твого серденька віконця

І відтворити все, що бачив в своїх снах.

Радій, живи, і веселись завжди,

Ти варта цього, ти −краса весни.

До божевілля дівчина вродлива,

Жадана, щира, добра, мила.

дівчина Окса на

Побач ив я тебе на сцені

Побачив я тебе на сцені,

Була в червоному ти платті.

Співала ти пісні веселі,

Пісні веселі про кохання.

У тебе шанувальників була юрба,

Щовечора була ти в квітах, подарунках.

Ти була не приступна і водночас заводна,

Ніхто ще не отримав твого поцілунку.

Приходив завжди я на виступ твій,

Сідав за стіл і милувався я тобою.

Одного разу ти впіймала погляд мій,

Навіяний коханням і журбою.

Не мав багатства, ані грошей,

Для мене була неприступна ти.

Але не міг відвести я очей

Від чарівної неземної красоти.

22 23

Шокований я був і цілий зал,

Коли до мого столу підійшла.

Я зблід, я втратив мову і я з крісла впав,

Ти помогла мені піднятись, усміхнулась і пішла.

Отямлювався я від шоку довго,

На мене ти весь час чомусь дивилась.

Відчув я біль і рух у серці свому,

Я зрозумів це, ти мені постійно снилась.

Закінчився концерт, згасло світло,

Я за столом залишився один.

І хтось мене обняв за плечі ніжно,

Я обернувся і побачив, що це ти.

Ми взялися за руки і втекли від всіх,

Сховались разом на даху будинку.

В нас був і захід сонця, зорі, сміх,

І поглядом зустрілись на годинку.

Вдивлявся в твої очі і не міг я відірватись,

Такою красотою я готовий вічно милуватись.

В цей океан очей зануритись я хочу,

Ти неймовірна, я тобі шепочу.

Ми на даху провели гарно час,

Щасливі йшли по парку, взялися за руки.

Дорогу місяць молодий освітлював для нас.

Наспівували пташки мелодійні звуки.

Гуляли цілу ніч до ранку,

Тримаючись за руки, дивлячись у вічі.

Але настав вже час прощатись на світанку,

І на прощання ти мене поцілувала двічі.

Від поцілунків я готовий був стрибати

аж до неба,

Не сподівався я отримати такої насолоди.

Я ніжно пригорнув тебе до себе,

Найкращу в світі я отримав нагороду.

Не стримався і на коліно впав,

Я взяв тебе за руку й щиро я сказав:

«Крім шалаша нічого я не маю,

Виходь за мене, я тебе кохаю».

Ну що ж ти так ?

Ну що ж ти так? Не подзвонила,

Що Ти у Львові, що зайдеш.

Тоді десь зникла, моя мила,

Залишила гостей, кортеж.

Я радий, що зайшла, це правда,

Пробач, що чайник вже холодний.

Сьогодні ти прийшла, а завтра

Я знов залишуся самотній?

Що я не сам, ну я ж мужчина,

Мені потрібні ласка і тепло.

Але перед очима завжди Віталіна,

Куди тебе тоді так понесло?

Питаєш, чи малюю? Так, не кинув,

З натури більше, люблю, щоб насправді.

Але не бачив кращу я за Віталіну,

Душею чисту, юну, молоду, назавжди.

Що за портрет? Сестра. Ти не впізнала?

Вона змінилась − пишна і красуня.

Згадай, як ти тоді ридала,

Побила посуд весь й порвала струни.

Приревнувала, потім вибачалась.

Минуле. Так, але цікаве.

Згадай, як під дощем колись кохались,

Тепер ти просиш чаю, а не кави.

Вже хочеш йти? Тримати я не буду…

Колись вже раз пішла, а може полетіла.

І не проси, тебе ніколи не забуду,

Ці поцілунки, і розкішні форми тіла.

Не вибачайся. Вже тебе не зміниш,

Вернутися не хочеш, я це знаю.

Підеш, і знов мене покинеш,

Ти знай, що досі я тебе одну кохаю.

Я полетів за хмар и в висоту

Я полетів за хмари в висоту,

Побачив зверху всю земну красу:

Степи, поля, ліси, річки −

Усе, що може подарити нам земля завжди.

Очима милувався красотою,

І як Амур займався полюванням за тобою.

Я мав завдання в цій красі тебе знайти,

Стрілу пустити в твоє серце, щоб кохання принести.

Від мене не сховається красуня,

Богиня красоти, Богиня раю.

Вона сама будь-кого приворожить, причарує,

Мені не просто впоратися з нею буде, я це знаю.

Її знайду, спочатку заведу розмову,

Я перевірю серце − зайняте чи вільне.

Я спілкування перевів на іншу мову,

Щоб виникло у почуттях бажання спільне.

Змінив своїх очей я колір на зелений,

І зваблювати я тебе почав уміло.

І випустив стрілу у ціль, я певен:

Кохання загорілось у твоєму серці сміло.

Палке кохання чарівне, грайливе,

Ти розцвіла, в твоєму серці жар.

Гасити не збираєшся пожар?

Ти юна діва, на устах у тебе мед,

За поцілунок твій готовий все віддати.

І пристрасно тебе лише одну кохати,

З тобою лиш одною йти вперед.

Ти юна діва, личко чарівне,

А оченята ніжні і глибокі.

Горить кохання в твоїм серці запальне,

До нього впевнено я роблю свої кроки.

Ти щира, добра, ніжна і чутлива,

Про тебе мріяв все своє життя.

З тобою лиш одною буду я щасливий,

Тебе я буду берегти, ти − доленька моя.

Твоє волосся, наче водоспад,

Спадає на твої чарівні плечі.

А запах в нього − квітів, персик, дикий виноград,

Блищить, неначе зорі в тихий вечір.

Відімкну двері дотиком до твого серця

І поцілунком збільшу жар кохання.

Притулюся до нього і скажу відверто,

Що тільки ти одна моє кохання і бажання.

Ти моя мрія, тобою я живу в думках,

Тебе я не відпущу на хвилину.

Тебе носити буду на руках,

Й обов’язково ти мені народиш сина.

А потім донечку народиш ти мені,

І буде в нас щасливою сім’я.

І буду все життя співати я пісні

Про нас з тобою, що щасливі ти і я.

8 березня

Жінок, дівчат вітаю я в цей день,

Бажаю море усмішок, пісень.

Бажаю, щоб завжди були жадані,

З коханим щоб шампанське пили в ванні.

В цей день щоб ви ходили, наче королеви,

Відкинули від себе всі проблеми,

Розслабились і відпочили від душі,

Хто хоче, може полежати на печі.

Бажаю вам весняної краси,

І усмішку щоб на устах завжди несли.

Щоб ваша врода чарувала і захоплювала нас,

На цьому світі пропадемо ми без вас.

Щоб в косметичці завжди сонечко світило,

Щоб тінями могли намалювати чисте небо-диво.

Помадою підвели контури кохання,

І тушшю закріпили заповітні всі бажання.

Тональним кремом згладили всі сварки:

Ви ж королеви, а не якісь кухарки.

Щоб ніжні були, лагідні ви з нами,

Щоб зігрівали теплими словами.

Щоб найщиріші почуття дарили

І пізно вечорами не сварили.

Щоб пробачали витівки нам наші,

Для нас завжди ви бажані й найкращі.

Хто не заміжні, ми пришлем АМУРА −

Від пострілу його до вас чоловіків приїде фура.

У кого є сім’я, є чоловік, дитина −

Під ковдру вам сховаєм КУПІДОНА.

А хто вже вдома має зятя,

То доведеться КУПІДОНА Вам віддати.

А хто невістку має і живе в окремій хаті,

Тоді вам для дітей ПСИХЕЄЮ прийдеться стати.

І все ж бажаю жити в злагоді і мирі,

В якій би не жили і з ким в квартирі.

Щоб чоловік, коханий або брат

Завжди дарив вам слів чарівний водоспад.

Щоб найдорожча в світі вам людина

Завжди казала: «ТИ КОХАНА,ТИ ЄДИНА».

Щоб завжди, коли звичайно вбрана,

Завжди казав: «КОХАНА, ТИ ШИКАРНА».

Пробачте нас за брак уваги, слів,

Що інколи доводимо до сліз.

Ми виправлятись будем, обіцяєм,

Для нас єдині ви і тільки вас кохаєм.

З 8 Березня, дорогі жінки!

Я не чека в, що ти така

Я не чекав, що ти така чудова,

Така грайлива, як шампанське «Модо Нова».

Я не чекав, що ти така пухнаста, біла,

Солодка, як вино «Японії Акіра».

В роботі ти серйозна і тверда,

Як смак вірменського «Грейт Велі» коньяка.

Твої чарівні очі вже забути неможливо,

Такі ж прозорі, чисті, як вино, як «Біо Біо».

А усмішка твоя − це райська насолода,

Підкреслить «Ганча россо» незвичайну вроду.

Щаслива будеш ти з коханим чоловіком,

Тобі підкаже, як горілка «Іічіко».

Кохати будеш завжди свого чоловіка,

Розслабитись з ним разом допоможе «Супер Ніка».

Коли посваришся, потрощиш посуд з дуру,

Поможе примиритися вино «Кахурі».

Щаслива будеш назавжди віднині,

Проллють дорогу щастя вина «Алєгріні».

На дискотеці всім покажеш жару,

Запам’ятають всі дівчину «Корте Джару».

Закохано вдивлятись в захід сонця будеш,

«Долину Грузії» у своїх снах ніколи не забудеш.

Коли до сказу вже робота так довела,

Розслабитись поможуть дві подружки –

«Фрішелло» і «Чіелло».

Ти дівчина без вад і все доладно,

Така ж сама «Франческа Італьяно».

До твоїх ніг готовий впасти цілий світ,

Тоскана, діаманти «Кянті» і «Брунелло» феоніт.

«Венеція» тебе зігріє в повній своїй силі,

Подружка допоможе «Джулія Фріулі».

Назавжди в тебе збережеться тіло молоде,

Прекрасне, ніжне, соковите, як юне «Божолє».

Надіюсь я, що знов тебе побачу скоро,

Тебе завжди «AMOUR» чекати буде,

І як завжди улюблене «Асті Мондоро».

Тигриця

Очима твоїми я насолоджувався кожну мить,

Зі мною ти провела два чудові дні.

Коли не бачу їх, так серденько болить,

Коли не бачу, сумно так мені.

Два дні пробули ми в шаленому екстазі,

У ліжку ти була шалена чарівниця.

Ти була, як пантера, як тигриця,

Ти розумієш, що я маю на увазі.

Муркотіла, підступно нападала,

До мене ніжно загравала.

Ти моїм тілом страсно володіла,

А володіла так, як ти цього хотіла.

Ти кожен раз доводиш аж до божевілля,

Від насолоди тіло аж звертало.

Тигриця показала все своє уміння,

З яким шаленством ти його ковтала.

Експерименти виробляла з моїм тілом,

Додала райську насолоду у вино.

Насолодилась жваво, сміло,

Що руки й ноги аж звело.

Вечерю в номер з бару принесли,

Я годував тигрицю з рук своїх.

Реберцем, що так смачно запекли,

І супроводжував цілунками я їх.

Нічний десерт стікав по тілу,

Тебе залив вершками зверху вниз.

Я злизував і виціловував уміло,

І я зробив задуманий каприз.

Вершками загорнула хлопчика мого,

В полон його відразу захопила.

Від насолоди вже не відчував його,

На острів насолоди заманила.

Ти роздирала моє тіло цілу ніч,

Ти, муркаючи, пестила, кусала.

Гаряча була, мов мартена піч,

І знов в нірвану ти мене загнала.

А зранку, тільки я розплющив очі,

Тигриця знов накинулась на мене.

Не встиг роззявити я рот, мені сказали «Треба»,

Тигриці і пантері було мало ночі.

14 15

Я божеволів, я крутився, я стогнав,

Забув, яке число, який сьогодні день.

Я розтопився, я навік пропав,

Не вистачить, щоб оспівати, в світі всіх пісень.

Я задоволений божественним екстазом,

Набрався сил і владу взяв у свої руки.

Я всю тебе обмазав шоколадом,

Тепер ти божеволіла і видавала дикі звуки.

Два змучені, знесилені екстазом тіла

Піднялись ледве і прийняли душ.

Все тіло: руки, ноги так тремтіли,

Викручувалось в різні боки, наче вуж.

І знов прийшла пора прощатись,

Не буду бачити тебе, не буду милуватись.

Але навік запам’ятаю я ці дні −

Шалені, страсні, юні, запальні.

Чому життя зв»язало руки

Чому життя мені зв’язал о рук и?

Чому життя мені зв’язало руки,

Стиснуло душу мою у лещата?

За що я терплю ці шалені муки?

Чому далеко так моя кохана?

Я знаю, що вона мене розв’яже,

Звільнити зможе поглядом одним.

І казку перед сном мені розкаже,

Не буду більше я таким сумним.

Торкнеться мого тіла ніжними руками,

Розслабить, зніме втому, причарує

І поцілує так медовими вустами.

Що кров у жилах закипить і завирує.

Я біля неї буду ніжний і розкутий,

Я ніжно поцілую її тіло.

І зроблю так, щоб я не був забутий,

І пригорну її до себе страсно, вміло.

Пройдусь губами по спині, плечах, по шиї,

Розбуджу язиком всі ерогенні зони,

Я розцілую оченята солоденькі, милі,

І насолоджуватись буду твоїм станом.

Погладжу перси кінчиками пальців,

Напруження відчується відразу.

Виконувати руки будуть танці,

І доведуть до божевілля і екстазу.

Здригати тілом будеш на всі боки,

А я продовжу насолоджуватись тілом.

Я плавно перейшов на твій животик,

Дарую поцілунки ніжні, спілі.

Знайшовши нову зону для екстазу,

Я язичком на впадину натрапив.

Її масажувати прийнявся відразу

І в насолоди світ тебе відправив.

Я плавно, ніжно опустився нижче,

Переді мною розцвіла троянда.

Її почав я цілувати ніжно,

І захопила знов тебе нірвана.

Я пестив, гладив ніжні пелюстки,

Ти божеволіла і це мене заводить.

Таку красу я не забуду на віки,

Що завжди насолоджує, до божевілля зводить.

Тепер з натхненням взялась ти за моє тіло,

Ласкала, пестила руками і волоссям.

Мене розслабити відразу ти зуміла,

І все, про що я мріяв, все збулося.

Заплющив очі і тримався за подушку,

Ти поцілунками зігріла моє тіло.

До друга мого притулила ти свою подружку,

І починала плавно рухатись уміло.

Обняла мого друга ніжними губами,

Скользила зверху вниз, заводячи мене.

І язичком ласкала, як словами,

Кидався і не міг я втримати себе.

Амур

Лише один Амур не йметься
Лише один Амур не йметься,
Від чого в нього серце сильно б’ється?
Хто знає, може, він знайшов нарешті ту єдину,
Що відправила свою стрілу.

Кар іна
Заглянув у вікно, тебе побачив,
Сиділа за столом і пила келих ти вина.
І я нікому не розкажу,
Що бачив я тебе завжди у своїх снах.
Каріна дівчина рум’яна і вродлива,
Перед твоєю вродою весь світ скидає капелюха.
Очима, поглядом своїм мене ти зарядила,
З тобою не страшні журба, ні смуток.
Приємне тьмяне світло романтичне
Мене заворожило, що й годі відірватись.
Ти просто незвичайна, екзотична,
Я мов у казці, ти на ангела так схожа.
Але залишусь я стояти за вікном,
Ти не одна і це я розумію.
Нехай це так залишиться, як сон,
І в пам’яті тебе я зберегти зумію.